Напередодні Дня ліцеїста, цього знакового й для наших учителів, і для учнів свята, Галина Володимирівна Бібік поспілкувалася з ліцеїстами й відповіла на їхні запитання.
– Коротко розкажіть про історію заснування ліцею.
– На жаль, я не була учасницею створення ліцею, тому що не працювала в ті роки, але в 1994 р. рішенням вченої ради Херсонського педагогічного інституту було засновано наш ліцей. Творцем був Олег Васильович Мішуков. Ідеєю було створення навчального закладу середньої освіти, що міг би готувати учнів до вступу у вищий навчальний заклад, а також надання якісної та плідної освіти для тих дітей, які могли це зробити, але не мали можливості або коштів,– розповідає Галина Володимирівна.
– Як налагоджувалася робота нашого ліцею під час окупації Херсону?
– Було дуже складно налагодити освітній процес, коли 14 червня 2022 року під час окупації було захоплене приміщення закладу і не стало ніякого доступу ні до документів, ні взагалі до приміщень. Половина колективу була на окупованій території Херсона, а половина – мужні борці, які змогли подолати труднощі і перетнути кордони, створені окупантами, і виїхати на підконтрольну територію. Саме завдяки цим колегам, котрі опинилися на підконтрольній території, ми змогли відновити освітній процес і запустити навчання. Ліцей майже не втратив учнів, у нас, навпаки, був набір. Ніхто з учителів нашого ліцею не пішов на співпрацю з окупантами, – коментує директорка ліцею.
– Що змінилося або додалося нового в роботі ліцею з початком війни?
– Дистанційна робота не була новою як для учнів так і для вчителів, тому що рік перед війною ми працювали в режимі змішаного навчання, поєднуючи дистанційне й очне навчання. Перед цим вчителі довго готувалися та вивчали різні методики викладання. Певною мірою ми були готові до такої форми навчання. Змінилося те, що ми усі знаходимося в різних куточках світу, саме тому учням іноді було складно приєднуватися до пар. Із нового – до нашого ліцею приєдналися учні та вчителі зі школи №30.
– Як ви як директорка закладу допомагаєте вчителям та ліцеїстам підтримувати дух ліцею та мотивацію для результативного навчання?
– Це складне питання, мені цьогоріч та минулого року не довелося викладати, тому важко сказати, що відчувають вчителі. Але я завжди підтримую й учнів, і педагогів попри будь-які ситуації. Усі наші вчителі й учительки – це професіонали з великої літери, тому саме наш ліцей обирають учні та їхні батьки, хоча й можуть навчатися офлайн у будь-якому місті України або за кордоном.
– Розкажіть, будь ласка, у якому форматі сьогодні працює наш ліцей, які класи та спеціальності представлені в ньому? Які форми навчання запропоновані учням під час війни?
– Цьогоріч ми залишаємося з 9-11 класами. Спеціальності такі ж, як і вже декілька років поспіль: це українська та іноземна філології, міжнародні відносини, комп’ютерні науки, медицина та міжнародна економіка. У майбутньому можуть з’явитися нові напрямки.
– Що допомагає особисто вам не опускати руки та надалі керувати ліцеєм?
– Після окупації та звільнення Херсона бути в центрі всіх подій – це надихає. Я перебувала певний час у Миколаєві, але вирішила повернутися в Херсон, незважаючи на всі події, які відбуваються. Я знаходжу в собі сили дочекатися перемоги. Маю надавати приклад іншим – упевнена, що як керівник ліцею маю бути тут.
– Розкажіть про плани подальшої роботи ліцею після закінчення війни?
– Мені б хотілося, щоб наш ліцей мав у структурному підрозділі гімназію, тому що результати діяльності наших дітей показують, що чим більше дитина перебуває в системі ліцею, тим краще її результати, бо це дає змогу сформувати ту саму ліцейську закалку й дати ґрунтовну освіту. Тому дуже хочеться, щоб у нас з’явився саме такий структурний підрозділ, щоб до нас могли вступати діти з 5-го класу. Нам не вистачає спілкування та тих ліцейських заходів, які були раніше. Планів багато, але треба, щоб ми усі повернулися додому. Наступного року ми святкуємо наше 30-річчя. А 2023 рік дуже особливий для нас, тому що засновнику ліцею Олегу Васильовичу Мішукову 14 жовтня виповнилося б 60 років, – розповідає Галина Володимирівна.
Із директоркою спілкувалася ліцеїстка 10 УІФ класу Вероніка Луцкіна.
