Українська хустка – це не просто красивий елемент одягу, а знак жіночої сили, турботи, родинного тепла та нашої національної пам’яті. Вона супроводжувала українців упродовж століть: у свята й будні, у радості й смутку, у життєвих обрядах та народних традиціях.
Квітчасті візерунки на хустці – зашифровані історії, у яких оживають барви рідної землі, символи добробуту, любові та захисту. Хустку дарували на щастя, передавали як родинну реліквію, зберігали як оберіг. Для дівчини це був знак дорослішання, для матері — символ її мудрості, для дружини — ознака вірності та любові, для родини – пам’ять.
Хустка є частиною української ідентичності, бо в ній живе повага до нашого коріння, шанування традицій. У сучасному світі вона знову стала символом єдності та гідності. День української хустки нагадує нам, що національна культура живе в дрібницях, у щоденних жестах, у бажанні берегти своє.
Українська хустка — це місток між минулим і майбутнім!
До цього дня вчителька історії Ольга Михайлик разом із ліцеїстами і ліцеїстками зібрала родинні історії про українську хустку. Наші учні й учениці поділилися світлинами хусток, що зберігаються в їхніх сім’ях, та сучасними інтерпретаціями хустинок.
