Найтрагічніші сторінки історії мають бути закарбовані в пам’яті всіх наступних поколінь.
Саме такою датою є 29-30 вересня 1941 р. Нацистські загарбники перетворили Бабин Яр на братську могилу для тисяч безневинних людей. Лише за два дні тут було розстріляно понад 33 тисячі євреїв. Згодом у Яру знайшли смерть військовополонені, роми, підпільники, душевнохворі, священники, інтелігенція.
Це місце стало символом нелюдської жорстокості та трагедії, що не має забуття. Бабин Яр нагадує нам, до чого призводить ненависть, байдужість і знецінення людського життя. Пам’ять про ці події — не лише історичний обов’язок, а й моральний заклик: пам’ятаємо.
Бабин Яр — це одне з найстрашніших місць української та світової історії.
Учні й учениці 11 АНФ на уроці пам’яті разом із учителькою історії О.Михайлик дійшли висновку, що сьогодні, говорячи про ці події, кожен відчуває сум, тривогу й відповідальність. Відповідальність берегти правду про минуле, щоб трагедії Бабиного Яру більше ніколи не повторилися в нашій землі та світі.
Про трагедію Бабиного Яру сьогодні говорили й в 11 ПМВ і 11 ІНФ на уроках історії з Т.Лебідь. Під час інформаційної хвилини випускники й випускниці підкреслили, що тема збереження та відновлення пам’яті щодо подій, пов’язаних із Голокостом і трагедією Бабиного Яру, є важливою для збереження історичної пам’яті України, а також говорили про належне увічнення пам’яті жертв і рішуче засудили прояви антисемітизму в українському суспільстві.
Сьогодні в Україні війна. Наші вороги навіть риторику запозичують у нацистів, заявляючи про «розв’язання українського питання», подібно до гітлерівського «розв’язання єврейського питання». Російський так званий «антифашизм» став головною загрозою для євреїв у сучасній Україні та сприяв нарузі над пам’яттю про Голокост: російські війська обстрілюють єврейські цвинтарі, синагоги, навіть Бабин Яр…
